Як Разумков був першим, а став зайвим...

Дмитро Разумков не лише очолював Верховну Раду від команди Зеленського та “Слуги народу”, він був одним із ключових гравців нової влади. Фактично — другою людиною у державі. Саме Разумков на початку очолював партію, йшов у авангарді списку, був головним технологом парламентської виборчої кампанії. А на президентських перегонах працював радником з політичних питань та речником штабу Зеленського. Про це пише сайт ЧЕСНО.

За призначення на посаду спікера Разумков отримав рекордний рівень підтримки — 382 голоси депутатів. Проте, за іронією долі, він став другим спікером, якого Рада відправила у відставку. І зробили це його ж найближчі колеги. Рідна фракція звинуватила Разумкова в образі президента, подвійних стандартах, непідтримці санкцій проти кума Путіна Віктора Медведчука та проросійських каналів, а також низці інших “гріхів”. У підсумку 284 голосами Разумкова відкликали з посади, з яких “слуги” дали 215 голосів.

Зараз доля мандата Дмитра Разумкова, за словами голови фракції “Слуги народу” Давида Арахамії, залежатиме від політичного майбутнього ексспікера. Рух ЧЕСНО у межах рубрики #ПортретНардепа проаналізував дані з сайту Верховної Ради, щоб з’ясувати, яким законотворцем є екслідер “Слуги народу”, які запити надсилав, до яких законопроєктів подавав правки та якій тематиці присвячені його виступи у сесійній залі.

Посади та регалії

До Верховної Ради ІХ скликання Дмитро Разумков йшов як локомотив виборчого списку. Під час виборчої кампанії фіксували “гречкосійство” з боку Разумкова — концерт.

На першому ж засіданні новообраного парламенту Разумкова обрали головою. Після цього він разом із колегою Русланом Стефанчуком, якого обрали першим заступником голови, вийшли зі складу фракції “Слуга народу”. Цього вимагає Регламент ВРУ.

Згодом Разумков заявив, що поєднувати посаду спікера парламенту з постом голови політичної партії неможливо. Тому на партійному з'їзді у листопаді 2019 року новим головою “Слуги народу” обрали Олександра Корнієнка, який і досі є її очільником.

Дмитро Разумков на з'їзді партії у листопаді 2019 року. Фото: Рух ЧЕСНО

Після обрання Олександр Корнієнко заявив, що "партія повинна бути сексі, такою, щоб збуджувати". Він оголосив і про еволюцію ідеології партії “Слуга народу” — “від лібертаріанства, через соціалізм і до центризму”.

“Я пропоную позбавити нас ідеологічних пут, піти третім шляхом. Ми можемо стати партією, яка буде позбавлена ідеологічного минулого. Ми можемо стати партією активного українського центризму, без жодних обмежень і крайнощів”, — заявив тоді Олександр Корнієнко.

Корнієнко та Разумков на з'їзді партії у листопаді 2019 року. Фото: Рух ЧЕСНО

Інших офіційних посад у Верховній Раді Дмитро Разумков не займав. Як не дивно, але у нього, згідно з відповіддю Апарату ВРУ на запит Руху ЧЕСНО, немає почесних або заслужених звань, відповідно він 11не отримує офіційних надбавок за це до окладу.

Після відкликання Разумков заявив, що залишиться працювати як позафракційний депутат і має намір увійти до складу Комітету з питань свободи слова, який очолює Нестор Шуфрич. Під час голосування за відкликання Разумкова фракція ОПЗЖ не дала голосів “за”, а голосувала “проти”. А співголова фракції Юрій Бойко подякував Разумкову за роботу, “за виваженість та інтелігентність”.

Слід додати, що у 2010-2014 роках Дмитро Разумков працював із Сергієм Тігіпком, а з 2006 до 2010 року був членом “Партії регіонів”.

Після відкликання Разумкова з посади голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив на брифінгу, що фракція навряд прийме Разумкова до свого складу після відкликання. За його словами, партія може розглянути можливість позбавлення Разумкова мандату.

"Після того всього, що ми чуємо на свою адресу за останні два тижні, я б на місці колег точно не голосував "за". Як мінімум, порівняння з "диктаторськими законами" 16 січня — це сумнівно звучить, особливо від людини, яка послідовно не голосує на РНБО за якісь питання проти проросійських агентів", — сказав Корнієнко.

Зазначимо, що згідно з 81 статтею Конституції України, “у разі невходження народного депутата, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення".

“Шифр Разумкова”

Дмитро Разумков на посаді спікера запровадив своєрідну сигнальну систему або голосовий "шифр", аби нардепи орієнтувались під час голосування. Це “ноухау" використовував і його заступник Руслан Стефанчук. Якщо голова перед голосуванням говорив фразу "Прошу визначатись та голосувати", то таким чином депутатам давали сигнал не підтримувати голосування. Коли ж звучала фраза "Прошу підтримати та голосувати" — це передбачало натискання на “зелену” кнопку. Під час нейтральних для більшості голосувань звучали фрази "Прошу голосувати" або ж просто "Голосуємо".

Сам спікер, звісно, заперечував існування сигнальної голосової системи у парламенті.

Дмитро Разумков та Руслан Стефанчук, очікувано, стали лідерами за два роки роботи Верховної Ради ІХ скликання за кількістю виступів — 1365 та 844 виступів відповідно. Це логічно, адже вони вели та модерували засідання парламенту і брали слово щоразу, коли потрібно оголошувати розгляд законопроєктів, виступи нардепів, коментувати хід засідання парламенту.

Проте у часовому вимірі виступи ексспікера Дмитра Разумкова виявились на п'ятому місці. За цим критерієм він поступився тому ж таки Нестору Шуфричу, який свій час біля парламентського мікрофона переважно витрачав на зачитування правок до законопроєкту про ринок землі. За цим же критерієм Разумкова випередила і заступниця Олена Кондратюк, очевидно, це пов'язано із зачитуванням депутатських запитів.

Досить іронічними зараз видаються слова Дмитра Разумкова, які звучали під час його першої промови на посаді спікера і стосувались попереднього скликання парламенту:

“Ухвалення законів зі значними корупційними ризиками, гальмування або відкладення цілої низки значних реформ, блокування трибуни і бійки між народними депутатами — все це підривало довіру не лише до Верховної Ради України, але й до державних інституцій в цілому. Люди відчували, що народні обранці, покликані представляти інтереси народу, представляють у Верховній Раді лише власні інтереси або інтереси інших груп, які досить часто працюють не на державу, а на власний зиск”.

Тоді ж Разумков заявляв, що саме на нове скликання ВРУ і монобільшість поклали “історичну місію відновити довіру до державних інститутів України, запустити законодавчі механізми стрімкого економічного зростання, очистити владу від корупційних практик та кумівства, якого, на жаль, ще досі багато у нашій державі”.

Кумівство з політики нікуди не зникло, а стрімке економічне збагачення народних депутатів “Слуг народу” не зіставити із зростанням ВВП у країні.

“Вищий законодавчий орган країни більше не буде олігархічним клубом за інтересами, притулком для втікачів від відповідальності або машиною для легалізації корупційних схем або створення корупційних схем”, — казав тоді новообраний спікер, але саме популістичний закон “про олігархів” став тією “кісткою в горлі”, через яку, серед іншого, Разумков втратив посаду.

У перший день на посаді Разумков також заявив, що на законодавчому рівні потрібно припинити ганебну практику кнопкодавства і ввести відповідальність за прогули пленарних засідань і роботи в комітетах. Цю обіцянку вдалось реалізувати лише у березні 2021 року.

Вже через два роки у своєму звіті перед голосуванням за відкликання Дмитро Разумков цитував обіцянки із виборчої програми “Країна мрій” Володимира Зеленського та “Слуги народу”.

Дмитро Разумков Фото: Рух ЧЕСНО

“Я розповім вам про Україну своєї мрії. Україну, де стріляють лише салюти на весіллях та на днях народженнях, де лікарі та вчителі отримують реальну заробітну плату, а корупціонери — реальні строки. Де недоторканними є лише карпатські ліси, а не народні депутати України. Де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт від рахунків за комуналку. Де є дороги і немає дурнів. Це Україна реальної та здійсненної мрії, Україна найближчого майбутнього, Україна, з якої не поїдуть наші з вами діти”, — цитував Разумков виборчу програму і, очевидно, у такий спосіб він вирішив нагадати ексоднопартійцям про обіцянки, які ті давали перед виборами та зафіксували у програмі.

Запити Разумкова

Народний депутат, серед іншого, має право на депутатський запит та звернення. Це право залишається за нардепом і після обрання його головою Верховної Ради, першим віцеспікером чи заступником.

Депутатський запит — це вимога, яку підтримав парламент, а звернення кожен народний депутат може надсилати сам. Запити можуть бути не лише індивідуальні, але й від групи нардепів. Запити кожного депутата оголошують у стінах парламенту, фіксують Апаратом ВРУ та публікують у профілі депутата, де відображається стан їхнього розгляду.

Дмитро Разумков та депутати “Слуги народу” на партійному з'їзді у листопаді 2019 року. Фото: Рух ЧЕСНО

На відміну від запитів, депутатські звернення у профілях нардепів чомусь не публікуються, їх немає у відкритому доступі, хоча саме вони були причиною низки гучних антикорупційних розслідувань.

Дмитро Разумков як народний депутат та голова Верховної Ради України не надіслав жодного запиту за весь час перебування на посаді.

Швидше за все, як інструмент він використовував офіційні листи голови парламенту або ж депутатське звернення. Рух ЧЕСНО звернувся за коментарем з цього приводу до речниці Разумкова Ольги Туній, проте, на момент публікації матеріалу, відповіді так і не отримали.

Хоча, наприклад, спікер ВРУ VIII скликання Андрій Парубій ставив свій підпис під колективним запитом у 2017 році до на той час Генпрокурора Юрія Луценка щодо тривалого розслідування факту загибелі В'ячеслава Чорновола та Євгена Павлова.

Натомість попередник Володимир Гройсман також не користувався правом депутатського звернення.

Який законотворець із Разумкова

Аналіз першого року роботи Верховної Ради у 2020 році показав, що частина позафракційних нардепів голосувала фактично в унісон з фракцією “Слуга народу”. Серед них були і спікер Ради Дмитро Разумков, і його заступник Руслан Стефанчук (98%).

Аналогічну тенденцію демонстрував аналіз роботи ВРУ після двох років роботи у 2021 році. Позафракційні Дмитро Разумков і Руслан Стефанчук голосували в унісон зі “слугами”, як й інші екснардепи від СН, які вимушено чи ні покинули фракцію. Як бачимо на графіці, Разумков мав найвищий відсоток голосувань підтримки законопроєктів у другому читанні серед позафракційних депутатів.

На цей час Дмитро Разумков є автором та співавтором 167 законопроєктів та проєктів постанов, з яких 129 стали чинними актами (прохідність — 77,95%). Переважна більшість ініціатив — це проєкти постанов, серед них й ті, які пов'язані з організацією роботи парламенту.

Водночас, як показав аналіз Руху ЧЕСНО зв’язків народних депутатів на рівні спільно поданих законів, співавторство разом із керівництвом парламенту не підтвердилось. Нардепи групуються навколо фракцій та груп, членства у комітетах, а також приналежності до неформальних груп. Найвпливовішими акторами серед ініціаторів законів стало тріо нардепів — голови комітетів Галина Третьякова і Андрій Клочко, а також голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко.

Протягом двох років на посаді Дмитро Разумков подав до другого читання 18 поправок до законопроєкту про забезпечення ефективної реалізації парламентського контролю. Усі врахували. За кількістю врахованих поправок Разумков на сьомому місці серед позафракційних депутатів.

У профілі Разумкова на сайті ВРУ наразі не зображується його врахована поправка №398 до законопроєкту “про олігархів”, яка стосується того, що рішення про визнання особу олігархом буде приймати НАЗК, а не РНБО. Проте у порівняльній таблиці до другого читання поправка №398 позначена як “врахована”. Це стало приводом для додаткових пояснень та ще більших маніпуляцій із законопроєктом “про олігархів”, адже депутати одночасно підтримали правку №406, котра суперечить попередній.

Помічники і зв'язки Разумкова

У Дмитра Разумкова у Верховній Раді працює троє помічників: один — на постійній основі за трудовим договором, інші двоє — на громадських засадах.

За трудовим договором влаштована Лариса Коклюнова, яка багато років працює у Верховній Раді. Як пише парламентська газета "Голос України", Коклюнова до Ради прийшла працювати ще 17-літньою дівчиною і вже понад чотири десятиліття працює на різних посадах. Наприклад, працювала завідувачкою канцелярії секретаріату у вісьмох перших заступників голови ВРУ.

Як зазначають у парламенті, всі заступники спікера перед тим як піти, пропонували Коклюновій перейти разом із ними на нове місце роботи, але, “зберігаючи вірність рідній Верховній Раді, вона на радість своїм колегам все-таки залишалася на старому місці. У колективі її напів жартівливо, напів серйозно називають Її Величність Секретар”.

Інші двоє помічників на громадських засадах — Юлія Овдій та Дмитро Тележинський — бізнес-партнери Дмитра Разумкова та його дружини Юлії Чайки у низці компаній.

Фото: сторінка у Facebook Дмитра Тележинського

Вони, за даними аналітичної системи YouControl, є співзасновниками ТОВ “Бізнесінвестбуд" та ТОВ "Інтерінвест ХХІ століття", у якій до 2019 року Разумков працював директором за сумісництвом на безоплатній основі.

Мапа зв'язків від аналітичної системи YouControl

Згодом компанією керувала дружина Юлія Чайка, а з травня 2020 року помічник Дмитро Тележинський. Він також значиться керівником і в ТОВ "Українська політконсалтингова група", де співзасновниками разом із Дмитром Разумковим є депутати Неллі Яковлєва, яка раніше була керуючим партнером, та Василь Мокан, який до обрання нардепом працював тут директором.

Мапа зв'язків від аналітичної системи YouControl

Саме ці двоє депутатів-”слуг” голосували “проти” відкликання Дмитра Разумкова з посади спікера. Їх зараховують до групи ексспікера.

Крім того, помічник Дмитро Тележинський на місцевих виборах у 2015 році невдало балотувався як безпартійний до Київради від "Опозиційного блоку".

Торік Дмитро Разумков заявив, що його родина не володіє компаніями, які займаються ломбардним бізнесом. За даними YouControl, наразі керівницею "Ломбард Про100 кредит" є його помічниця Юлія Овдій.


Коментарі:
Більше новин по темі: