Рада ухвалила закон про деолігархізацію — головне з резонансного документа

Верховна Рада на засіданні 23 вересня ухвалила у другому читанні та в цілому ініційований президентом Володимиром Зеленським законопроект «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». За проголосовало 279 депутатів.

Народні депутати в ході засідання проголосували за розгляд законопроекту за спецпроцедурою — без права депутатів поставити на голосування всі свої поправки. На голосування ставилися лише основоположні поправки до статей законопроекту, які схвалив профільний комітет. Всього до проекту закону було подано більше 1200 правок.

НВ Бізнес вибрав головне з резонансного документу.

Відзначається, що «метою цього закону є подолання конфлікту інтересів, викликаного злиттям політиків, медіа та великого бізнесу, унеможливлення використання політичної влади для збільшення власних капіталів, забезпечення національної безпеки України в економічній, політичній та інформаційній сферах», а також уникнення випадків маніпулювання свідомістю громадян шляхом «умисного спотворення інформації задля отримання доступу до ресурсів, що належать на праві власності українському народові».

Чотири ознаки олігарха

Згідно з законопроєктом, олігархом вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак:

1) бере участь у політичному житті;

2) має значний вплив на засоби масової інформації;

3) є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який після дня введення в дію цього Закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до закону «Про захист економічної конкуренції» та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище

4) підтверджена вартість активів особи (та суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є), перевищує 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2021 році - 2,27 млрд грн).

Вартість активів розраховується «сукупно за розмірами активів особи та суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких є така особа». При розрахунку не враховуються «активи, що належать особі в ЗМІ».

Під участю у політичному житті мається на увазі, що людина:

1) є президентом, головою Верховної Ради, першим заступником та заступником голови парламенту, народним депутатом, прем'єр-міністром, першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністром, міністром, його першим заступником чи заступником, керівником іншого центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабміну, головою СБУ, генеральним прокурором, головою Національного банку, керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного президентом України, його першим заступником або заступником;

2) є близькою особою особи з наведеного вище переліку або пов’язаною з нею особою;

3) обіймає посаду у керівних органах політичної партії;

4) фінансувала діяльність політичної партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

В законопроєкті вказано, що людина має значний вплив на ЗМІ, якщо вона є власником чи засновником ЗМІ або бенефіціаром чи контролером власника/засновника ЗМІ або була власником, бенефіціаром чи контролером на день набрання чинності цим законом, але втратила такий статус до дня його введення в дію, «внаслідок чого власником (засновником), бенефіціаром або контролером власника (засновника) засобу масової інформації стала пов’язана особа або особа, яка не має бездоганної ділової репутації».

Процедура визнання людини олігархом

Рішення про визнання людини олігархом приймає Рада національної безпеки і оборони України на підставі подання Кабміну, члена РНБО, Нацбанку, Служби безпеки або Антимонопольного комітету. Апарат РНБО за 10 робочих днів до дня проведених відповідного засідання направляє особі, яку планують визнати олігархом, повідомлення про таке засідання з переліком ознак олігарха, під які вона підпадає. Повідомлення також друкуватимуться на сайті РНБО. У людини буде п’ять днів на те, щоб подати до Апарату РНБО в письмовій формі особисті пояснення та інші документи з цього приводу. Особисті пояснення можуть бути заслухані на засіданні Ради нацбезпеки. Якщо людина не отримала повідомлення, не подала свої пояснення чи відмовилася брати участь у засіданні, РНБО все одно розглядатиме питання про визнання людини олігархом.

В Україні також створять відкритий Реєстр осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), який вестиме апарат РНБО. В ньому буде інформація про олігархів, в тому числі перелік юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є особа, а також про інформація осіб, які подали декларації про контакти з олігархом або їхнім представником.

Згідно з законопроєктом, олігархам забороняється:

1) здійснювати внески у будь-якій формі на підтримку політичних партій, до виборчих фондів кандидатів (крім власного виборчого фонду), політичних партій під час виборчого процесу;

2) бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації;

3) фінансувати будь-яку політичну агітацію, або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Олігархи також будуть зобов’язані подавати декларації про доходи, які подають чиновники відповідно до антикорупційного законодавства.

Декларації про контакти

В законопроєкті також наведено перелік держслужбовців, яких зобов’яжуть подавати декларації про контакти у випадку контакту з олігархом чи його представником. Таке зобов’язання буде у:

  • президента, голови парламенту, першого віце-спікера та віце-спікера, нардепів, прем'єр-міністра, всіх членів уряду та їх заступників, голови СБУ та його заступників, генпрокурора та його заступників, голови Нацбанку та його заступників;
  • суддів Конституційного Суду, суддів;
  • керівників постійно діючих допоміжних органів, утворених президентом, а також їх заступників;
  • голови та членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, голови та держуповноважених АМКУ, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів та членів Рахункової палати, Центральної виборчої комісії, інших державних колегіальних органів, Вищої ради правосуддя;
  • секретаря РНБО та його заступників;
  • голів та заступників Держкомітету телебачення і радіомовлення України, Фонду держмайна, НАПК, НАБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки України, АРМА;
  • уповноваженого Верховної Ради з прав людини;
  • державних службовців, які займають посади категорії «А» і «Б»;
  • голів місцевих держадміністрацій, їх перших заступників та заступників;
  • військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, яким присвоєно військові звання вищого офіцерського складу;
  • осіб начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоєно вищі спеціальні звання;
  • осіб, які займають посади патронатної служби президента України, в ОПУ, в апараті РНБО, голови парламенту, його першого заступника та заступника, секретаріатів депутатських фракцій та груп у Раді, керівника апарату Ради, прем'єр-міністра України та інших членів Кабміну, а також помічників-консультантів нардепів, суддів КСУ, помічників суддів, осіб, які займають посади патронатної служби в інших державних органах;
  • керівників держпідприємств, керівників підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належить державі.

Під контактом мається на увазі зустріч та розмова (у тому числі онлайн), спілкування за допомогою телефону чи засобів електронного зв’язку будь-якого змісту. Олігарх та його представники перед початком зустрічі з публічним службовцем повинні будуть попереджати про включення до реєстру олігархів.

Декларацію про контакти потрібно буде подавати через сайт РНБО не пізніше наступного дня після зустрічі, вказавши дату і місце зустрічі та короткий зміст розмови. За неподання декларації передбачена політична та дисциплінарна відповідальність (неподання або невчасне подання декларації може привести до звільнення).

Декларація про контакти не подається, якщо розмова відбулася під час офіційного заходу, який транслюється; судового засідання; офіційного заходу (наради), ініційованого органами державної влади, інформація про який розміщена на офіційному сайті відповідного держоргану.

Позбавлення статусу олігарха

Рішення про виключення з реєстру олігархів приймається, якщо встановлено, що у людини є менше трьох з чотирьох ознак олігарха. Людина може самостійно подати Раді нацбезпеки заяву та документи, які це підтверджують, щоб її виключили з реєстру.

При цьому ознака значного впливу на засоби масової інформації не вважається відсутньою, якщо статус бенефіціара чи контролера відповідного ЗМІ перейшов від олігарха до пов’язаної з ним особи або особи, яка не має бездоганної ділової репутації.

Згідно з законопроєктом, людина, до якої статус бенефіціара (контролера) ЗМІ перейшов після набрання чинності цим законом та яка має бездоганну ділову репутацію, не буде вважатися олігархом.

Передбачається, що закон вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності. Він втрачає чинність через 10 років.

А олігархи хто?

Секретар РНБО Данілов не називав імен людей, яких орган може визнати олігархами після прийняття закону, однак на форумі YES 11 вересня він заявив, що в Україні з’явилася жінка-олігарх. «Щодо олігархів — це така чоловіча (справа, — ред.), але є вже одна жіночка», — сказав він. Данілов не уточнив, кого має на увазі, але зазначив, що «вона не одна». В топ-10 найбагатших українців входить лише одна жінка — співвласниця Епіцентру Галина Герега.

На цьому ж форумі Данілов заявив, що «ми маємо вже щонайменше два-три олігархи в аграрній сфері».

Він також вважає, що олігархи мають дуже великий вплив на Верховну Раду, про це свідчать закони, які приймає парламент. «Потрібно розуміти, що вплив олігархів на законотворчу діяльність — а це один з елементів їх існування — це ті закони, які вони самі собі, скажімо так, ухвалюють. Вони їх оплачують, і потім ми з вами живемо в дуже тяжкій ситуації - і саме за цими законами. Потрібно визнавати, що вплив олігархів на законодавчу владу існує. Це загроза», — сказав Данілов.

Спір Разумкова та Данілова

Спікер парламенту Дмитро Разумков виступає за те, щоб перелік осіб, які підпадають під визначення олігархів, визначала незалежна комісія, наприклад, при Національному агентстві з питань запобігання корупції, а не РНБО, щоб уникнути конфлікту інтересів.

«Давайте робити і писати закони так, щоб в РНБО не з’являлися олігархи… [не треба] маніпулювати і казати, що там хтось є [з олігархів в РНБО]… Поки що нема, і мені б дуже не хотілося, щоб там з’явилися. А тим більше, мені б не хотілося, щоб там були люди, які навіть гіпотетично можуть у майбутньому відстоювати чиїсь інтереси, окрім інтересів українського народу», — пояснив Разумков.

«Я хотів би зауважити, якщо поважний пан, член Ради нацбезпеки і оборони, голова Верховної Ради вважає, що серед нас 23-х членів РНБО є олігархи, то я хотів би послухати, хто із нас тут є олігарх, щоб тут був конфлікт інтересів», — відповів йому Данілов.

Конфлікт через Венеційську комісію

10 вересня голова Верховної Ради Дмитро Разумков направив законопроєкт про деолігархізацію до Венеційської комісії. До цього омбудсмен Людмила Денісова заявила, що деякі норми документа не відповідають Конституції, а його ухвалення може порушити права людини. Опозиційні фракції також закликали звернутися до Венеційської комісії.

Голова фракції Слуга народу Давид Арахамія розкритикував рішення Разумкова, оскільки це був «фактично драфт документа», який після розгляду в другому читанні «може значно змінитися», в результаті «Венеційська комісія буде просто працювати над документом, над яким немає сенсу працювати». За словами Арахамії, він писав про це Разумкову в листі, але той «не послухав думку своєї фракції, яка висувала його на місце спікера». «Це не колегіальна поведінка… ми будемо з ним розмовляти», — сказав голова фракції Слуга народу. Разумков пояснював, що не мав іншого варіанту, окрім як відправити законопроєкт Венеційській комісії, оскільки цього вимагали всі чотири опозиційні фракції та Денісова.

Рішення направити законопроєкт на розгляд Венеційської комісії критикував також секретар РНБО Олексій Данілов. «Якщо у нас вже Денісова починає захищати олігархів, значить ми рухаємося дуже правильним шляхом. Це взагалі перфектна справа, коли уповноважена з прав людини робить такі речі», — сказав він.

Висновок Венеційської комісії очікується 15−16 грудня цього року.

Аналітична система РНБО

Секретар РНБО повідомляв, що в серпні 2020 року було запущено «сучасну інформаційно-аналітичну систему… яка зможе проводити моніторинг людей, які повинні бути під моніторингом після ухвалення закону про олігархів». Він уточнив, що система найвищого рівня складності зможе працювати з відкритими документами, документами для службового користування, а також із секретними. За словами Данілова, це перша така система в Україні. «Система побудована для того, щоб ми після ухвалення Верховною Радою закону змогли відразу відреагувати на всі питання, які перед нами поставить законодавець», — розповів Данілов.

Міністр юстиції Денис Малюська, коментуючи законопроєкт про деолігархізацію, говорив, що тюремне ув’язнення або конфіскація майна олігархам не загрожує.

«Я не кажу, що хтось потрапить до в’язниці, чи буде конфіскація майна. Просто вони не зможуть брати участь у приватизації певних об'єктів, будуть зобов’язані подавати декларації, включаючи майно в офшорних компаніях», — пояснював міністр.


Коментарі:
Більше новин по темі: